Це переклад повного тексту “Визначення циркулярної економіки: важливість круговості”. Повний текст оригінальної статті можна завантажити безкоштовно, натиснувши тут.
Небагато концепцій стало такими популярними та впливовими в сфері сталого розвитку, як концепція циркулярної економіки. Кругове використання ресурсів є однією з відповідей на непридатність поточного використання ресурсів – ключову проблему сталого розвитку. Економіка як відкрита підсистема вбудована у більш екологічну систему з обмеженими ресурсами (ван ден Берг, 2001). Обидва системи взаємозалежні (Костанца, 1991). Екологічна система надає фізичні обмеження економічної діяльності, а економічна система впливає на джерела та приймальні області екологічної системи (Ґудленд та ін., 1992). Циркулярна економіка обіцяє поєднати аспекти обох систем.
Закриваючи петлі, тобто повторно використовуючи ті ж самі ресурси, ресурси використовуються більш стало. У її ідеальному стані, циркулярна економіка не потребує додаткових первинних ресурсів (Фігге та ін., 2017). Простота та логіка цієї преміси підсилюється у лавині академічних статей про циркулярну економіку: з 99 академічних статей десять років тому до декількох тисяч статей в академічних журналах у 2022 році. Крім того, ми можемо побачити її популярність на практиці, де, наприклад, компанії часто обговорюють переваги циркулярної економіки в своїх звітах про сталість. Коротко кажучи, циркулярна економіка є дещо всеоб’ємна в будь-я.
Зважаючи на багатство публікацій та інтерес дослідників, практиків та політиків, не дивно, що оглядові статті, що визначають циркулярну економіку, є дуже популярними: огляди та визначення відіграють важливу роль в швидко розвиваючихся галузях досліджень, зокрема, вони надають напрямок та структуру. Вони допомагають зрозуміти, що означає певне поняття та як воно відрізняється від інших пов’язаних понять. На жаль, в рамках циркулярної економіки багато статей не відповідають цим вимогам, оскільки не визначають поняття правильно.
Загалом, визначення складається з двох частин: термін, який потрібно визначити («декларандум»), наприклад, «циркулярна економіка», і визначення цього терміну («дефінієнс»), наприклад, що означає циркулярну економіку. Існують деякі прості правила, за якими можна оцінити, чи має визначення значення. Хороші визначення складаються з необхідних та достатніх умов, які повинні бути виконані. Тільки тоді ми можемо вирішити, чи належить щось (або не належить) до терміну, який потрібно визначити. Коли виконується достатня умова, щось буде належати до терміну – без винятку. Необхідна умова повинна бути виконана, щоб щось потенційно належало до терміну, але немає гарантії, що це станеться. Умова може бути достатньою, необхідною або достатньою та необхідною одночасно.
Ознакою хорошого визначення є відсутність контрприкладів: поки є контрприклади, визначення є недосконалим. Схоже на це, хороші визначення не є ані занадто широкими, ані занадто вузькими. Визначення є занадто вузьким, якщо воно не забезпечує усіх випадків дефінієндуму. Навпаки, якщо воно допускає більше випадків, ніж належать до дефінієндуму, то визначення є занадто широким. У підсумку, хороші визначення фокусуються лише на тому, що є суттєвим, відрізняючи термін від інших пов’язаних концепцій.
У межах дискурсу про циркулярну економіку однією з найбільш поширених визначень є те, що розроблене Кірхерр та ін. (2017). У своїй статті, яку ми використовуємо як приклад, автори взяли на себе непросте завдання перегляду наявних визначень циркулярної економіки. Вони використали свій аналіз, щоб запропонувати власне визначення, яке звучить так:
“Циркулярна економіка описує економічну систему, яка базується на бізнес-моделях, що замінюють концепцію «кінця життя» з редукцією, альтернативним повторним використанням, рециклінгом та відновленням матеріалів у процесах виробництва / дистрибуції та споживання, тому працюючи на мікрорівні (продукти, компанії, споживачі), мезорівні (еко-промислові парки) та макрорівні (місто, регіон, нація та далі), з метою досягнення сталого розвитку, що передбачає створення екологічної якості, економічного процвітання та соціальної рівності на користь сучасних і майбутніх поколінь” (Кірхерр та ін., 2017: 224-5).
Визначення Kirchherr et al. (2017) не відповідає критеріям якісного визначення, оскільки вони надають критерії для “циркулярної економіки”, які не є ні необхідними, ні достатніми – наприклад, “зменшення потоків ресурсів”. Крім того, їх визначення викликає контрприклади. Більшість вчених та практиків, наприклад, можуть вважати, що система, що характеризується повністю закритими циклами, тобто, яка не потребує нових ресурсів, є відображенням циркулярної економіки, навіть якщо вона не відповідає бажаним цілям “соціальної рівності”. Іншими словами, “соціальна рівність” не є необхідною або достатньою умовою, що вказує на занадто вузьке визначення.
У той же час, визначення Kirchherr et al. (2017) є занадто широким. Недавні дослідження, наприклад, показали, що зменшення потоків ресурсів може призвести до меншої круговості (Figge et al., 2021). Крім того, вимагаючи зменшення потоків ресурсів, визначення Kirchherr et al. (2017) сплутує циркулярну економіку з іншими стратегіями екологічної ефективності, такими як стратегія “звуження потоків ресурсів” (Bocken et al., 2016). Визначення Kirchherr et al. (2017) відображає елементи попередніх визначень управління відходами та сталого розвитку, тобто пов’язаних, але концептуально різних концепцій.
Критерії аналізу цінності визначення, зокрема ті, що стосуються того, що є необхідним та достатнім, становлять логічну вихідну точку для розробки визначення циркулярної економіки в майбутньому. Ми пропонуємо чотири відповідні характеристики:
Спочатку, циркулярна економіка чітко передбачає закриті цикли використання ресурсів, що відкидає необхідність використання первинних ресурсів. Це і достатній, і необхідний критерій.
Друге, оптимізація потоків ресурсів та їх напрямку є необхідними критеріями. У повністю циркулярній системі виходи та входи ресурсів повинні бути однаковими. Тому деякі потоки ресурсів можуть потребувати зменшення, тоді як інші можуть потребувати збільшення, щоб забезпечити відповідність між попитом та пропозицією використаних ресурсів.
Третє, як необхідний критерій, циркулярна економіка завжди розподілена між принаймні двома доповнюючими рівнями, кожен з яких дотримується різної логіки. Кругообіг ресурсів проявляється на вищому рівні (наприклад, між кластером підприємств або галузей). Підтримуючи такий кругообіг, на нижньому рівні діють активності (наприклад, переробка, вторинне виробництво тощо), з якими займаються діячі (наприклад, підприємства). Іншими словами, комбінація дій на нижньому рівні створює кругообіг на вищому рівні. Ми стверджуємо, що циркулярна економіка є багаторівневою концепцією.
Четверте, як певний застереження, закони термодинаміки та неминучість людської помилки означають, що ‘ідеальна’ циркулярність ресурсів навряд чи буде досягнута – поняття про неї залишиться ідеалізованим концептом. Це також показує, що сама по собі циркулярна економіка не здатна забезпечити сталий стан. Відповідно, для зменшення економічного використання ресурсів до стійкого рівня буде потрібний розмаїтість підходів.
На основі цих чотирьох характеристик ми визначаємо циркулярну економіку наступним чином:
“Циркулярна економіка – це багаторівнева система використання ресурсів, яка передбачає повне закриття всіх ресурсних петель. Рециклінг та інші засоби, які оптимізують масштаб та напрямок потоків ресурсів, сприяють циркулярній економіці як підтримуючі практики та діяльності. У своїй концептуально ідеальній формі всі ресурсні петлі будуть повністю закриті. У реалістичній, недосконалій формі, деяке використання первинних ресурсів є необхідним”.
Циркулярна економіка сприймається як універсальний інструмент багатьма бізнесами, політиками та навіть дослідниками. Вона розглядається як “можливість, варті мільярдів”, яка знизить використання ресурсів до стійкого рівня та надасть основу для майбутнього економічного зростання (Фонд Еллен Макартур, 2013). Ми стверджуємо, що ці погляди ще більше підпалюються визначеннями циркулярної економіки, які не мають точності та виходять за межі того, що може забезпечити “закриття петель”.
Для досягнення стійкого використання ресурсів безумовно потрібна багатоманітність концепцій, серед яких циркулярна економіка є однією. Іншими словами, як ідеальний тип, ідеальна циркулярна економіка ігнорує практичність реального світу, який розвивається з часом, тоді як на практиці циркулярна економіка може бути лише однією з ряду ініціатив, спрямованих на стійкість, які проявляються в даному моменті. Тим не менш, для розуміння ролі, яку може відігравати циркулярна економіка, потрібно чітко розуміти, що таке циркулярна економіка. Хороше визначення циркулярної економіки не тільки допомагає зрозуміти, що таке циркулярна економіка, але й чітко визначає її від інших пов’язаних концепцій.
У дослідженнях прогрес досягається шляхом спроби спростувати те, в що ми віримо (Поппер, 1959). Саме в такому дусі ми критикуємо те, як часто визначається концепція циркулярної економіки в сучасній літературі. Наша стаття не є початком або кінцем дискусії про те, як визначати циркулярну економіку. Ми сподіваємося, що це буде середнім пунктом, який дозволить досягти подальшого прогресу.
Bocken, N.M.P., de Pauw, I., Bakker, C., van der Grinten, B., 2016. Product design and business model strategies for a circular economy. J. Ind. Prod. Eng. 33, 308–320.
Costanza, R., 1991. Ecological economics: a research agenda. Struct. Chang. Econ. Dyn. 2, 335–357.
Ellen MacArthur Foundation, 2013. Towards the Circular Economy. Economic and Business Rationale for an Accelerated Transition. Ellen MacArthur Foundation, Cowes, UK.
Figge, F., Givry, P., Canning, L., Franklin-Johnson, E., Thorpe, A., 2017. Eco-Efficiency of virgin resources: a measure at the interface between micro and macro levels. Ecol. Econ. 138, 12–21.
Figge, F., Thorpe, A.S., Manzhynski, S., 2021. Between you and I: a portfolio theory of the circular economy. Ecol. Econ. 190, 1–9.
Goodland, R.J., Daly, H.E., El Serafy, S., 1992. Population, Technology, and Lifestyle. Island Press.
Kirchherr, J., Reike, D., Hekkert, M., 2017. Conceptualizing the circular economy: an analysis of 114 definitions. Resour. Conserv. Recycl. 127, 221–232.
Popper, K., 1959. The Logic of Scientific Discovery. Hutchinson.
van den Bergh, J.C., 2001. Ecological economics: themes, approaches, and differences with environmental economics. Reg. Environ. Chang. 2, 13–23.